Троси ручного гальма

Кожен сучасний автомобіль оснащується декількома гальмівними системами, у тому числі стоянковою, або «ручником». Привід гальмівних механізмів ручника здійснюється гнучкими сталевими тросами - все про ці деталі, їх існуючі типи і конструкції, а також про їх вибір та заміну читайте у статті.

Що таке трос стоянкового гальма?

Трос стоянкового гальма (трос ручного гальма, трос ручника) — елемент приводу гальма стоянки колісних транспортних засобів; металевий кручений трос в захисній оболонці, що з'єднує важіль приводу гальма стоянки з гальмівними колодками і проміжними деталями приводу.

У колісних транспортних засобах, обладнаних гальмівною системою з гідравлічним приводом, використовується механічне гальмо стоянки з прямим приводом гальмівних колодок від встановленого в кабіні/салоні важеля. Привід колодок будується на основі гнучких елементів - тросів, які виконують функції тяг.

Трос стоянкового гальма виконує кілька функцій: Передача зусилля від важеля гальма стоянки на гальмівні колодки коліс задньої осі (у легкових автомобілях) і на колодки ручного гальма на карданному валі (у деяких вантажних автомобілях); Компенсація деформацій рами, елементів кузова автомобіля та деталей підвіски, внаслідок яких може змінюватися взаємне розташування колодок та важеля – це реалізується за рахунок гнучкості тросу (тросів); Загальне спрощення конструкції гальма стоянки - при застосуванні тросів немає необхідності використовувати жорсткі тяги з шарнірами і численне кріплення. Троси ручного гальма відіграють ключову роль у безпеці автомобіля під час короткочасних та тривалих стоянок, та роблять значний внесок у загальний рівень безпеки на дорогах. Будь-яка несправність троса може обернутися аварійною ситуацією, тому цю деталь необхідно якнайшвидше замінити. Але перш, ніж купувати трос ручника, необхідно розібратися в типах, конструкції та особливостях цих компонентів.

Типи, конструкція та особливості тросів стоянкового гальма

В даний час на автомобілях використовується гальмо стоянки з приводом трьох основних типів:

• З одним тросом та жорсткою тягою;
• З двома тросами та жорсткою тягою;
• З трьома тросами.

Найбільш простий пристрій має привід з одним тросом: в ньому використовується жорстка центральна тяга, яка з'єднана з важелем і сталевою направляючою, що утримує трос, що пройдений через неї; трос своїми кінцями з'єднаний із приводами гальмівних колодок на правому та лівому колесах. Тут один трос розділений надвоє, кожна з його половин працює на своє колесо, а зусилля від важеля передається за допомогою сталевої тяги з різьбленням, на якій утримується напрямна. Така система проста в роботі та регулюванні, проте вона має відносно низьку надійність, так як зношування або поломка троса призводить до повного порушення функціонування гальма стоянки.

На багатьох вантажних автомобілях теж використовується гальмо стоянки з одним тросом — з його допомогою зводяться колодки на гальмівному барабані, встановленому на карданному валу. У такій системі трос безпосередньо пов'язаний із важелем ручника без застосування проміжних тяг. Більш складний пристрій має привід з двома тросами: у ньому використовується два роздільні троси, з'єднані з так званим зрівнячем або компенсатором, який, у свою чергу, розташований на жорсткій тязі. Завдяки наявності двох незалежних тросів працездатність гальма стоянки зберігається при зносі або розриві одного з них - зусилля на друге колесо передається другим цілим тросом. Такий привід дещо складніший за попередній, проте має більш високу надійність, тому сьогодні він набув найширшого поширення.

У приводах третього типу жорстка тяга замінена третім коротким тросом - він з'єднує важіль гальма стоянки з вирівнювачем/компенсатором задніх тросів. Такі системи мають велику гнучкість у плані регулювань і добре працюють навіть при значних зміщеннях деталей приводу один щодо одного (наприклад, при великому і нерівномірному завантаженні автомобіля, при паркуванні автомобіля під ухилом, при наїзді одного із задніх коліс на височину або в поглиблення, і т.д. .д.). Тому привід ручника з трьома тросами сьогодні також має широке поширення на автомобілях різних типів та класів.

Окрему групу приводів складають системи із двома тросами різної довжини. Один трос з'єднаний безпосередньо з важелем приводу і забезпечує привід колодок одного з коліс (найчастіше лівого). Другий трос меншої довжини з'єднаний з першим на деякому віддаленні від важеля, зазвичай він прокладений по балці моста, що забезпечує високу надійність усієї конструкції (так трос захищений від негативних впливів, ударів та вигинів). З'єднання тросів здійснюється за допомогою вирівнювача (компенсатора) з можливістю регулювання.

Всі троси гальма стоянки мають принципово однакову будову, відрізняючись лише в деяких деталях. Основу конструкції становить сталевий кручений трос малого діаметра (в межах 2-3 мм), поміщений у захисну оболонку. Усередині оболонка заповнена консистентним мастилом, яке перешкоджає корозії та заклиненню троса. На кінцях троса жорстко зафіксовані наконечники для з'єднання з деталями приводу - важелем, вирівнювачем, гальмівним приводом колодки. Наконечники можуть мати різну конструкцію:

• Кульки;
• Циліндри;
• Петлі різної форми та розмірів;
• П-подібні наконечники (вилки).

Оболонка троса займає всю його довжину, крім кількох сантиметрів з боку наконечників. Оболонка може мати різну конструкцію:

• Полімерна (звичайна або армована) одношарова оболонка по всій довжині троса;
• Бронева (пружинна) оболонка на законцівках троса, які контактують з навколишніми деталями підвіски та кузова, а тому схильні до значного зносу;
• Гумові гофри (пильники) на законцівках тросу (з одного або з обох боків), які забезпечують захист троса від попадання пилу та бруду, а також перешкоджають витоку консистентного мастила.

На обох кінцях оболонки фіксуються металеві втулки, що мають різну конструкцію:

• Із зовнішнім різьбленням і двома гайками - зазвичай така втулка розташовується з боку кріплення троса до зрівнювача (точніше - до кронштейна, який перешкоджає зміщенню оболонки), але бувають троси і з різьбовими втулками з обох боків;
• З внутрішнім різьбленням - такі втулки найчастіше використовуються на тросах гальма стоянки вантажних автомобілів;
• З упорною пластиною або кронштейном - така втулка розташовується з боку кріплення троса до гальма щита колеса.

При цьому втулки можуть бути прямими або вигнутими, що обумовлено особливостями конструкції гальма стоянки автомобіля.

На оболонці троса також можуть розташовуватися додаткові полімерні втулки, що підсилюють, хомути і кронштейни - це монтажні елементи, необхідні для правильного розташування троса і його кріплення на елементах кузова або рами транспортного засобу.

Як правило, довжина та інші характеристики тросу вказані на його етикетці або у відповідних довідниках – ця інформація допомагає підібрати новий трос при зносі старого.

Як правильно підібрати і замінити Трос стоянкового гальма

Троси гальма стоянки піддаються значним навантаженням, тому з часом зношуються, витягуються і втрачають свою міцність. При регламентному технічному обслуговуванні рекомендується оглядати троси та при необхідності регулювати силу їх натягу – зазвичай це виконується за допомогою гайки на жорсткій тязі або зрівняльнику. Якщо таке регулювання не забезпечує нормальної роботи ручника (трос надмірно витягнувся і забезпечує надійного прилягання колодок), то трос (троси) необхідно замінити.

Підбір тросів повинен виконуватися відповідно до моделі та року випуску транспортного засобу — новий трос повинен мати той самий каталожний номер, що й старий. Якщо потрібного троса немає, то можна спробувати підібрати трос іншого типу по довжині, конструкції та типу наконечників. Також можна підібрати аналоги від інших автомобілів, комплектуючі для яких поставляються одними виробниками.

Якщо привід ручника має два задні троси, і несправний лише один з них, то рекомендується міняти відразу всю пару - це застрахує від швидкої поломки другого троса. Спеціально для таких ситуацій багато виробників пропонують комплекти тросів та всіх необхідних проміжних деталей.

Заміна тросів ручника повинна виконуватись відповідно до інструкції з ремонту та обслуговування цього конкретного автомобіля. Як правило, ця робота зводиться до ослаблення та демонтажу вирівнювача/компенсатора, після чого можна зняти трос, відкрутивши гайки з кріплення та вийнявши наконечники з держателів з обох боків. Монтаж нового троса виконується у зворотному порядку, після чого виконується регулювання з метою забезпечення потрібної натяжки тросів. При виконанні робіт необхідно забезпечити стійкість та нерухомість автомобіля за допомогою черевиків чи інших засобів. Надалі необхідно стежити за станом тросів та періодично регулювати їх натяг.

При вірному виборі та заміні тросів стоянкова гальмівна система автомобіля працюватиме надійно та ефективна на будь-якому паркуванні.